Кабінет функціональної діагностики

Функціональна діагностика — це комплекс методів дослідження внутрішніх органів та систем організму, спрямований на об’єктивне оцінювання їхніх функцій. А саме на виявлення змін або відхилень у їхній функціональності та визначення ступеня цих функціональних порушень.

В кабінеті функціональної діагностики  виконуються наступні види досліджень:

• Електрокардіографія
• Електрокардіографія з вегетативними пробами (ортопроба + проба з гіпервентиляцією)
• Електрокардіографія з медикаментозними пробами (К – анаприлінова проба, проба з КСL, проба з анаприлином)
• Добове моніторування артеріального тиску
• Дослідження функції зовнішнього дихання
• Дослідження функції зовнішнього дихання з медикаментозними пробам

Симптоми, за яких може бути рекомендована  функціональна діагностика

Симптоми різноманітні, залежать від обстежуваної зони та діагнозу.

Поміж показань можливі:

• запаморочення;
• епізоди непритомності;
• порушення серцевого ритму;
• нудота та/або блювотні позиви;
• головні болі;
• тремор та/або слабкість у кінцівках;
• потемніння в очах, спотворення зору, слуху (ці ознаки нездорового стану можуть виникати як разом, так і окремо);
• підвищений або знижений АТ (або різкі «стрибки» тиску);
• порушення дихання (зокрема неможливість зробити повний вдих);
• тривалий кашель (зокрема покашлювання час від часу);
• відчуття грудки в горлі;
• швидка стомлюваність;
• проблеми зі сном тощо.

Протипоказання до функціональної діагностики

Переважно функціональна діагностика абсолютно безпечна, безболісна та її можна проводити без особливих побоювань. Водночас деякі різновиди діагностики мають певні протипоказання. Загальним правилом відмови від певного виду функціональної діагностики вважаються умови, коли ризик дослідження перевищує діагностичну цінність отриманої інформації.